майбутніх першокласників
Як ви думаєте скільки навколо вас творчих людей? Одиниці? Ні, насправді творчим є абсолютно кожна людина. Просто не всі змогли розвинути свій талант, а деякі просто не вміють його показати.
Здібності є психічною особливістю людини, завдяки якій вона може успішно опановувати ті чи інші знання і навички. Творчі здібності можуть виявитися в різних сферах діяльності. Вони дозволяють створити що-небудь нове, що не існувало до цього. Завдання і батьків і педагогів допомогти дитині розвивати свої творчі здібності, свою обдарованість.
Ось деякі поради Девіда Льюїса (американського психолога) щодо розвитку обдарованої дитини:
1.Відповідайте на запитання дитини терпляче і чесно, серйозні запитання дитини сприймайте серйозно.
2.Створіть у квартирі місце-вітрину, де дитина може виставляти свої роботи. Не сваріть дитину за безлад у кімнаті під час її творчої роботи.
3.Відведіть дитині кімнату чи куточок винятково для творчих занять.
4.Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення.
5.Надавайте дитині можливість у виявленні турботи про вас.
6.Допомагайте дитині будувати її плани та приймати рішення самостійно
7.Показуйте дитині цікаві місця.
8.Допомагайте дитині нормально спілкуватися з дітьми, запрошуйте дітей до своєї оселі.
9.Ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей.
10.Ніколи не карайте дитину приниженням.
11.Купуйте дитині книжки за її інтересами.
12.Привчайте дитину самостійно мислити.
13. Регулярно читайте дитині чи разом з нею.
14. Стимулюйте уяву та фантазію дитини.
15. Уважно ставтеся до потреб дитини.
16. Щодня знаходьте час, щоб побути з дитиною наодинці.
17. Не сваріть дитину за невміння та помилки.
18. Хваліть дитину за навчальну ініціативу.
19. В результатах занять дитини завжди знаходьте щось гідне похвали.
20. Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно.
21. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей.
22. Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих
23. Майте віру в дитину та довіряйте їй.
Дорослим – батькам і педагогам – потрібно знати, що творчі здібності в тій чи іншій мірі притаманні більшості дітей. А ось те, наскільки вони будуть розвинуті, чи зможуть згодом принести користь, залежить від оточення дитини.
Батькам
про права дитини
Усі люди на Землі мають рівні права та свободи. Ці права закріплені Загальною Декларацією прав людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948р.
Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має рівні людські права. Права дитини закріплені Конвенцією про права дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.1989 р.
Права кожної людини закінчуються там, де починаються права іншої, і кожна людина повинна поважати права іншої людини.
Кожна дитина має правo
• на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;
• на захист здоров'я та медично-санітарне обслуговування;
• на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків або тих, хто забезпечує за нею догляд;
• на захист від жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність людини, видів дій чи покарання;
• на захист від будь-якого покарання;• на захист від сексуальних домагань;
• на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;
• на свободу думки, совісті, віросповідання;
• на особисте життя, на недоторканність житла, таємницю кореспонденції.
Коли права дитини порушуються
• Коли не гарантована її безпека для життя та здоров'я, « Коли її потреби ігноруються.
• Коли стосовно дитини простежуються випадки насильства або приниження.
• Коли порушується недоторканність дитини.
• Коли дитину ізолюють.
• Коли дитину залякують.
• Коли вона не має права голосу у прийнятті важливого для сім'ї рішення.
• Коли вона не може вільно висловлювати свої думки й почуття.
• Коли її особисті речі не є недоторканними.
• Коли її використовують у конфліктних ситуаціях із родичами.
• Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей
Діти в суспільстві найбільш уразливі. Діти, права яких порушуються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.
Як дитина реагує на порушення прав
• їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона блазнює, б'ється, замикається в собі тощо).
• її турбує особиста безпека й любов до неї.
• Вона часто буває в поганому настрої.
• Може втекти з дому
• Може вживати наркотики або алкоголь.
• Може заподіяти собі смерть.
Що батьки можуть зробити для своєї дитини?
• Пам'ятати, що дитина — це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.
• Забезпечити її фізичну безпеку.
• Навчити її казати «Ні», навчити захищатися, вміти поводитися безпечно.
• Негайно припинити фізичну і словесну агресію щодо неї та інших людей.
• Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями й думками.
• Пам'ятати про її вік та про те, що вона має особистісні особливості.
• Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.
• Залучати дитину до створення сімейних правил.
Пам’ятайте!
Дитина поважатиме права інших людей, якщо її права будуть поважатися, якщо вона сама буде складати правила поведінки і нести за них відповідальність.
Як зберегти здоров’я і життєрадісність в умовах навчання
Перш за все, необхідне співвіднесення рівня вимог та режиму навантажень із реальними можливостями учня, з особливостями його здоров’я і працездатності. Тож завдання батьків – не лише зрозуміти, підтримати, допомогти, коли це необхідно, а й так організувати життя сина чи доньки, щоб шкільні навантаження не призвели до перевтоми, неврозів, порушень постави та зору тощо.
Варто замислитися про режим дня. Якщо дитина день у день в один і той же час лягає спати і прокидається вранці, обідає після повернення зі школи, сідає робити уроки після прогулянки, то їй легше
планувати та розподіляти час, швидко включатися в роботу, успішно виконувати її в більш короткі терміни. Режим дня повинен складатися з навчальних занять у школі та вдома; відпочинку з достатнім
перебуванням на свіжому повітрі, рухливих ігор або фізкультурних занять; регулярно повноцінного харчування; повноцінного, достатнього за тривалістю сну.
Недосипання зведе нанівець усі зусилля допомогти в навчанні та зберегти здоров’я учня. Воно різко негативно позначається на стані дитини, насамперед психічному: вона стає легко збудливою, часто
відволікається, неадекватно реагує на зауваження, не може зосередитися при роботі. Часте недосипання – одна з причин перевтоми і неврозів у школярів.
А потреба уві сні така: для 6-7 річок – 10-11 годин, для учнів 8 років і старших – не менше 9,5 години. Втім, вона залежить і від стану здоров’я. Так, ослаблені діти, ті, що одужують після
захворювань, схильні до підвищеної збудливості або стомлюваності мають потребу в тривалішому сні. Крім того, всім першокласникам на початку навчального року рекомендується спати більше, ніж
дітям, адаптованим до систематичного навчального навантаження. Це можна зробити за рахунок 1-1,5 годинного денного сну. Денний сон відновлює працездатність організму більшою мірою, ніж будь-який
інший від вид відпочинку, навіть краще, ніж такі корисні для дітей ігри на свіжому повітрі. Тож, якщо батькам удасться організувати режим таким чином, щоб школяр міг поспати вдень, його
продуктивність під час виконання домашніх завдань помітно зросте, а сам він стане активним і життєрадісним.
Слід обов’язково подбати й про те, щоб дитина щодня проводила достатньо часу на свіжому повітрі, що є потужним оздоровчим фактором, унаслідок якого поліпшується вентиляція легенів, підвищується вміст кисню в крові, нормалізується стан нервової системи. Доведено: якщо дитина перебуває переважно в приміщені, навіть добре освітленому й забезпеченому джерелом ультрафіолету, в неї швидше втомлюються м’язи спини, знижується вміст фосфору (важливого поживного елементу для нервових клітин) у крові, падає гострота зору.
Зниження рухової активності порушує процеси нормального розвитку, веде до зміни обміну речовин. Тоді як рухова активність тонізує центральну нервову систему дітей, під час руху відбувається активізація нервових клітин усіх ділянок кори головного мозку, підвищується обмін речовин, посилається виділення гіпофізом гормону росту
Інша складова успіху – харчування. Практика свідчить, що в багатьох сім’ях батьки стежать за ним менш ретельно, ніж це мало би бути, а в підсумку в їхніх чад виникають порушення апетиту. Для його
поліпшення рекомендується давати сирі овочеві салати з рослинною олією, оскільки вони стимулюють вироблення шлункового соку, покращують перистальтику кишечника; варений буряк, малосольні огірки,
які мають легку жовчогінну дію, що теж збуджує апетит. Доречною є стимулююча терапія: прогулянки на свіжому повітрі, ігри з водою, заняття фізкультурою. Крім того, їжа завжди буде з’їдена із
задоволенням, якщо дитина сама брала участь в її приготуванні. Дуже корисні й такі незаслужено забуті овочі, як ріпа, горох, боби, гарбуз, редиска, і ягоди: смородина, суниця, чорниця, жимолость,
малина, обліпиха, плоди шипшини. Вони містять необхідні вітаміни та мікроелементи в оптимальній кількості. Єдине: потрібно привчити дитину обов’язково мити овочі та ягоди і їсти їх чи чистими
руками, щоб уникнути зараження глистами, яке веде до зниження опірності організму.
Таким чином, чим раніше батьки задумаються про зміцнення фізичного стану свого малюка, тим краще. В адекватних умовах дитина стає більш працездатною, активною, життєрадісною, легше справляється з
навчальним навантаження.
Ще кілька важливих моментів.
Слух, зір, постава теж мають бути в зоні особливої уваги батьків.
Для того щоб зберегти слух дитини, необхідно захищати вуха від переохолодження, лікувати навіть несильний нежить, оскільки інфекція може легко проникнути з носоглотки в порожнину середнього вуха
й викликати його запалення. Особливу небезпеку в цьому сенсі становлять навушники: дуже сильна вібрація барабанної перетинки приводить до її розтягнення, втрати еластичності і в подальшому до
зниження слуху. Крім того, в навушниках дитина не орієнтується в звуках навколишнього світу, може не почути шум машини, яка рухається, або інші звуки, які сигналізують про небезпеку. Ще слід
пам’ятати про те, що при шумі продуктивність фізичної праці падає на 30 відсотків, а розумової – на 60!
Щоб уникнути напруги зору, слід суворо стежити за освітленістю робочого місця дитини: світло має падати зліва і ззаду (у лівші – праворуч), щоб рука не загороджувала роботу. Дуже серйозно треба
ставитися й до вибору книжок. Купуючи їх, батькам слід звернути увагу на те, щоб папір, на якому вони видрукувані, був цупкий і непрозорий. Аби перевірити це візуально, треба подивитися на
сторінки книжки – на них не повинен просвічуватися текст зі зворотного боку. Крім того, не крейдований, оскільки на такому папері текст відсвічує, що погіршує сприйняття і сприяє порушенню зору.
Те саме стосується й паперу для зошитів, в яких лінії (фіолетового, зеленого, блакитного або сірого кольорів) мають бути чітко подруковані й водночас збігатися на суміжних сторінках. Особлива
стаття в профілактиці порушень зору – телевізор і комп’ютер. Перегляд телевізора й роботу на комп’ютері необхідно переривати кожні 154-20 хвилин (рекламні паузи), а відстань від очей до екрана
має бути не менше подвійної діагоналі екрана монітора і не менше 1 метра від екрана телевізора.
Неправильна постава справляє негативний вплив на роботу внутрішніх органів: ускладнює роботу шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи, легенів; зменшується життєва ємність легенів, знижується обмін речовин, унаслідок чого можуть бути поганий апетит, млявість, головні болі, швидка стомлюваність. Дбаючи про правильну поставу своєї дитини, батькам слід пам’ятати, що портфелі й сумки, які носять на одному боці, для школяра не бажані взагалі – їх носіння може призвести до сколіозу. Ідеальним є ранець. Вага повного ранця не має перевищувати 5-6% ваги дитини, щоб вона не сутулилася і не нагиналася вперед. Загальна вага підручників і всього шкільного приладдя (без ваги ранця або портфеля), якщо учень носитиме його на відстань до 3 км, не повинна перевищувати учень носитиме його на відстань до 3 км, не повинна перевищувати допустимих гігієнічних норм: для 1-2 класників – 1,5-2 кг. Носіння важкого портфеля може викликати порушення постави, спровокувати викривлення хребта і захворювання нирок. Згідно з санітарно-гігієнічними нормами шкільний ранець має бути виготовлений з гігієнічного водовідштовхувального легкого матеріалу, забезпечений світло відбивачами і еластичними лямками, забезпеченими ремінцями для регулювання довжини. Крім того, на кожному виробі обов’язково має бути проставлене маркування, для якого віку призначений даний ранець. Чим більше відділень в ранці, тим краще. У такому разі в ньому буде більше порядку і потрібну річ не доведеться діставати з дна.
Що обмежує успішність дитини
Результат успішного навчання значною мірою залежить від працездатності учня, адже засвоєння навчального матеріалу відбувається тільки в той період часу, коли дитина має „робочий” тонус і може
уважно слухати, запам’ятовувати, обдумувати і відтворювати почуте.
Серед причин, які обмежують успішність у навчанні, одне з перших місць посідає загальна ослабленість здоров’я. Фізично ослаблена дитина втомлюється задовго до закінчення заняття, не встигає
відпочити за перерву, звичайні для інших учнів вимоги виявляються для неї непомірними. У підсумку накопичується стомлення, а відсутність своєчасного відпочинку призводить до формування хронічної
втоми. Особливо важка для дитини ситуація складається при розбіжності очікувань дорослих та її досягнень. Якщо від школяра чекають безумовних успіхів, то неминучі при перевтомі труднощі й невдачі
викликають невдоволеність батьків. У підсумку в дитини виникає і підтримується високий рівень тривоги, уявлення про себе, як про безнадійно поганого учня. Це дезорганізує його діяльність і ще
більше виснажує. У такому стані дитина не здатна впоратися навіть з тим навчальним навантаженням, яке було цілком їй доступне. А нарікання на лінощі, покарання призводить до того, що вона
замикається, стає плаксивою і похмурою, нерідко в неї з’являється негативне ставлення до школи.
На зниження рівня дитячого здоров’я впливають:
- погіршення екологічної обстановки;
- збільшення питомої ваги „синтетичного” харчування, насиченого консервантами та барвниками;
- шкідливий вплив електронної та радіотехніки, побутової хімії;
- зменшення фізичних навантажень;
- „стресогенне” напружене міське життя.
Багато дітей схильні до частих застудних захворювань, що не тільки послаблюють організм, а й ведуть до формування осередків хронічної інфекції: хронічних тонзилітів, гайморитів і т.д. Ці
захворювання, які, на перший погляд, не є надто небезпечними, насправді і призводять до зниження загального тонусу, працездатності, стійкості до навантажень, у тому числі й розумових. Важливою
причиною підвищеної стомлюваності багатьох першокласників є й те, що початок шкільного навчання збігається з періодом інтенсивного зростання, так званим ростовим стрибком. У цей період дозрівання
нервової регуляції і серцево-судинної системи часто відстає від бурхливого росту кістково-м'язової системи. Зовні доросла дитина насправді виявляється менш стійкою до різних навантажень до того
моменту, доки організм знову набуде гармонійної рівноваги. Тим більше уразливою під час ростового стрибка стає ослаблена дитина. Втім тут є й інша небезпека. Трапляється так, що батьки, надмірно
опікуючись хворобливою дитиною, заважають формуванню в неї самостійності, уміння долати труднощі, адекватної самооцінки, що зрештою таж позначається на її успішності.
Рекомендації батькам і педагогам.
Рекомендації батькам і педагогам
1. Подолати власний авторитаризм і побачити світ з позиції дитини.
2. Пам’ятати, що дитина – унікальна особистість. Тому неприпустимо порівнювати її з іншими дітьми. Необхідно цінити її індивідуальність, підтримувати і розвивати дитину.
3. Знати сильні і слабкі боки дитини і враховувати їх.
4. Виявляти щиру зацікавленість в діях дитини і бути готовими до емоційної підтримки.
5. У батьках і педагогах дитина має бачити людей, готових надати їй особисту підтримку і прийти на допомогу.
6. Педагогам – виховувати в дітях безмежну повагу до батьків, які дали їм життя і приклали чимало душевних і фізичних сил для того, щоб вони росли здоровими і щасливими.
7. Батькам – формувати в дітей довіру до педагога, брати активну участь у корекційно-освітньому і виховному процесі.
8. Педагогам – враховувати побажання і пропозиції батьків.
9. Батькам і педагогам – поважати все, що створюється дитиною (розповідь, пісня, проробка, малюнок тощо), захоплюватися її ініціативою і самостійністю, що сприяє формуванню в дитині впевненості в
собі і власних можливостях.
10. Батькам і педагогам виявляти розуміння, делікатність, терпимість і такт під час виховання і навчання дитини. Допомагати їй знаходити власну точку зору в різних ситуаціях і не ігнорувати її
почуття та емоції.
Треба пам’ятати, що якщо:
дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
дитину висміюють, вона стає замкненою;
дитину хвалять, вона вчиться бути благородною;
дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
дитина живе в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
Дієта для тих, хто хоче стати толерантним
Понеділок Спілкуючись з людьми дивись їм в очі. Привітайся з усіма.
Вівторок Намагайся не нав’язувати іншим свою власну волю. Вислухай їхню думку.
Середа Зроби для кого-небудь добру справу так, щоб ця людина не узнала, що добро іде від тебе.
Четвер Не виявляй до оточуючих такого ставлення, якого ти не хочеш відчути на собі.
П’ятниця Намагайся гарно виглядати. Говори з усіма тихим голосом.
Субота Запиши 5 позитивних якостей, які характеризують тебе і твою подругу.
Неділя Знайди 3 привода, щоб сказати „дякую” твоїм домашнім.
Заповіді для батьків
1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти бажаєш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив.
3. Не перенось на дитину свої образи, щоб з віком не їсти гіркий хліб. Адже що посієш, то й пожнеш.
4. Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному відповідно до сил, і будь впевнений – їй вона важка не менше, ніж тобі, а може, й більше, адже в неї немає досвіду.
5. Не принижуй.
6. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Муч, якщо можеш, але не робиш. Пам’ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
7. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому те, що не бажав би, щоб робили твоїй.
8. Люби свою дитину будь-якою – не талановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись із нею, радій, тому що дитина – це свято, яке поки ще з тобою.
© 2010 Управлiння Освiти Маріупольської Мiської Ради